Каталог статей

Головна » Статті » Хірургія » Перша медична допомога при невідкладних станах

Перша медична допомога при кровотечах

У залежності від виду кровотечі (артеріальна, венозна, капілярна) і наявних при наданні першої медичної допомоги засобів здійснюють тимчасову чи остаточну його зупинку.

Тимчасова зупинка найбільш небезпечної для життя зовнішньої артеріальної кровотечі досягається накладенням джгута чи закрутки, фіксуванням кінцівки в положенні максимального згинання, притисненням артерії вище місця її ушкодження пальцями. Сонна артерія притискається нижче рани. Пальцеве притиснення артерій – самий доступний і швидкий спосіб тимчасової зупинки артеріальної кровотечі. Артерії притискаються в місцях, де вони проходять поблизу кісти чи над нею.

Скроневу артерію притискають великим пальцем до скроневої кісти перед вушною раковиною при кровотечі з ран голови.

Нижню щелепну артерію притискають великим пальцем до кута нижньої щелепи при кровотечі з ран, розташованих на обличчі.

Загальну сонну артерію притискають до хребців на передній поверхні шиї збоку від гортані. Потім накладають пов'язку, що давить, під якою на ушкоджену артерію підкладають щільний валик з бинта, серветок чи вати.

Підключичну артерію притискають до 1-му ребра в ямці над ключицею при ранах, що кровоточать, в області плечового суглоба, верхньої третини плеча або в паховій западині.

При розташуванні рани в області середньої чи нижньої третини плеча притискають плечову артерію до голівки плечової кістки, для чого, спираючись великим пальцем на верхню поверхню плечового суглоба, іншими здавлюють артерію.

Плечову артерію притискають до плечової кісти з внутрішньої сторони плеча збоку від двоголового м'яза.

Променеву артерію притискають до підлягаючого кісті в області зап'ястя у великого пальця .при ушкодженні артерій кисті.

Стегнову артерію притискають у паховій області до лобкової кістки шляхом натиснення стиснутим кулаком (це роблять при ушкодженні стегнової артерії в середній і нижній третині). При артеріальній кровотечі з рани, розташованої в області  гомілки стопи, притискають підколінну артерію в області підколінної ямки, для чого великі пальці кладуть на передню поверхню колінного суглоба, а іншими притискають артерію до кістки.

На стопі можна притиснути підлягаючу до кісток артерію  до тилу  стопи, потім накласти пов'язку, що давить, на стопу, а при сильних артеріальних кровотечах – джут на область гомілки. Виконавши пальцеве притиснення судини, треба швидко накласти, де це можливо, джгут чи закрутку і стерильну пов'язку на рану.

Накладення джгута (закрутки) – основний спосіб тимчасової зупинки кровотечі при ушкодженні великих артеріальних судин кінцівок. Джут накладають на стегно, гомілку, плече і передпліччя вище місця кровотечі, ближче до рани, на одяг чи м'яку підкладку з бинта, щоб не прищемити шкіру. Джут накладають з такою силою, щоб зупинити кровотечу. При занадто сильному здавлюванні тканин у більшій ступені травмуються нервові стовбури кінцівки. Якщо джут накладений недостатньо туго, артеріальна кровотеча підсилюється, тому що здавлюються тільки вени, по яких здійснюється відтік крові з кінцівки. Правильність накладення джгута контролюється відсутністю пульсу на периферичній судині.

Час накладення джгута з указівкою дати, години і хвилини відзначають у записці, що підкладають під хід джгута так, щоб її було добре видно. Кінцівку, перетягнену джгутом, тепло вкривають, особливо в зимовий час, але не обкладають грілками. Ураженому вводять протибольовий засіб зі шприц-тюбика.

Шприц-тюбик  складається з поліетиленового корпуса, ін'єкційної голки і захисного ковпачка він призначений для одноразового введення лік внутрішньо-м’язово чи підшкірно.

Для введення протибольового засобу правою рукою беруть шприц-тюбик за корпус, лівої за ребристий ободок капсули, корпус повертають до упора. Знімають ковпачок, що захищає голку. Не торкаючись голки руками, вколюють її в м'які тканини верхньої третини зовнішньої поверхні стегна, верхньої третини плеча позаду, у зовнішній верхній квадрант сідниці. Сильно стискаючи пальцями корпус шприц-тюбика, видавлюють вміст і, не розтискаючи пальців, витягають голку. Використаний шприц-тюбик приколюють до одягу ураженого на грудях, що на наступних етапах евакуації вказує на введення йому протибольового засобу.

Джут на кінцівці варто тримати не більш 1,5...2 години, щоб уникнути  омертвіння кінцівки нижче місця накладення джгута. У тих випадках, коли з моменту його накладення пройшло 2 години треба виконати пальцеве тиснення артерії, повільно під контролем пульсу послабити джгут на 5...10 хв. і потім знову накласти його трохи вище попереднього місця. Таке тимчасове зняття джгута повторюють щогодини, поки ураженому не буде зроблена хірургічна допомога, при цьому щораз роблять помітку в записці. Якщо джут трубчастий, без ланцюжка і гачка на кінцях, його кінці зав'язують у вузол.

                           

  

   

Рис. 5.13. Шприц-тюбик: а – загальний вид: 1 – корпус, 2 – капсула з голкою, 3 – захисний ковпачок, б – використання: 1 – проколювання мембрани в корпусі поворотом капсули, 2 – знімання ковпачка з голки, 3 – положення при введенні голки у тканини.

 

При відсутності джгута артеріальна кровотеча може бути зупинена накладенням закрутки шляхом максимального згинання кінцівки і її фіксації в цьому положенні.

Для зупинки кровотечі за допомогою закруток використовують мотузку, скручену хустку, смужки тканини. Імпровізованим джгутом може служити брючний ремінь, який складають у вигляді подвійної петлі, надягають на кінцівку і затягують.

Тимчасова зупинка зовнішньої венозної і капілярної кровотеч проводиться шляхом накладення стерильної пов'язки, яка давить на рану (закривають її стерильними серветками чи бинтом у 3...4 шари, зверху кладуть вату гігроскопічну і туго закріплюють бинтом) і надання ушкодженій частини тіла піднятого положення стосовно тулуба. У деяких випадках тимчасова зупинка венозної і капілярної кровотечі може стати і остаточною.

Остаточна зупинка артеріальної, а в ряді випадків і венозної кровотеч проводиться при хірургічній обробці ран.

При внутрішніх кровотечах на область кровотечі кладуть міхур з льодом, ураженого негайно доставляють у лікувальну установу.

 

 

 Зупинка артеріальної кровотечі закрученням:  послідовність                                          операцій.

 

 

Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлювання і закритих ушкоджень

У осередках ураження, при великих катастрофах і землетрусах люди можуть виявитися в завалах. При тривалому здавлюванні м'яких тканин окремих частин тіла, нижніх чи верхніх кінцівок може розвитися дуже важке ураження, яке одержала назву синдром травматичного токсикозу. Воно обумовлено усмоктуванням у кров токсичних речовин, що є продуктами розпаду роздавлених м'яких тканин.

Уражені з травматичним токсикозом скаржаться на болі в ушкодженій частині тіла, нудоту, головний біль, спрагу. На ушкодженій частині тіла видні садна і вм'ятини, котрі повторюють обриси виступаючих частин предметів, що давили. Шкіра бліда, місцями синюшна, холодна на дотик. Ушкоджена кінцівка через 30...40 хв. послу її звільнення починає швидко набрякати.

У клініці травматичного токсикозу розрізняють три періоди: ранній, проміжний і пізній. У ранньому періоді відразу ж після травми і протягом 2 годин уражений збуджений, свідомість збережена, він намагається звільнитися із завалу, просить про допомогу. Після перебування в завалі протягом 2 годин настає проміжний період. В організмі наростає інтоксикація. Порушення проходить, уражений стає відносно спокійним, подає про себе сигнали, відповідає на питання, періодично може впадати в дрімотний стан, відзначається сухість у роті, спрага, загальна слабкість. У пізній період загальний стан постраждалого різко погіршується: з'являються порушення, неадекватна реакція на навколишнє збуджування, свідомість порушується, виникають марення, озноб, блювота, зіниці спочатку сильно звужуються, а потім розширюються, пульс слабкий і частий. У важких випадках настає смерть.

Знайшовши людину у завалі, насамперед треба оглянути місце  оцінюючи стан зруйнованої конструкції, і лише тоді вжити заходів до звільнення потерпілого. Завал розбирають обережно: він може обрушитися. З завалу можна витягати людину тільки після повного його звільнення від уламків зруйнованої будівлі.

При наданні першої медичної допомоги на рани і придушення накладають стерильну пов'язку. Якщо у ураженого шкіра синюшного кольору, сильно ушкоджені кінцівки, на них накладають вище місця здавлювання джут. Це призупинить усмоктування токсичних речовин з роздавлених м'яких тканин у кровоносне русло. Джут треба накладати не дуже сильно, щоб цілком не порушити припливу крові до пошкоджених кінцівок. У випадках, коли кінцівки теплі на дотик і ушкоджені не сильно, на них накладають тугу пов'язку. Після накладення джгута чи тугої бинтової пов’язки шприц-тюбиком уводять протибольовий засіб, а при відсутності погіршення стану дають у середину 50 мл горілки. Ушкоджені кінцівки, іммобілізують шинами або за допомогою підручних засобів.

З перших же хвилин надання першої медичної допомоги ураженому показані гарячий чай, кава, рясне питво з добавленням питної соди по 2...4 мг на прийом (до 20...40 мг на добу). Сода сприяє відновленню кислотно-лужного рівняння внутрішнього середовища організму, а питво – виділенню токсичних речовин із сечею.

Уражених із травматичним токсикозом якнайшвидше доставляють у медичну установу.

При механічному травмуванні можуть ушкоджуватися поверхово розташовані тканини і внутрішні органи. Ознаками забитого місця поверхово розташованих м'яких тканин є біль, припухлість, синець. При наданні першої медичної допомоги у цих випадках накладають пов'язку, що давить, застосовують холод, створюють спокій. Сильні забиті місця грудей чи живота можуть супроводжуватися ушкодженням внутрішніх органів: легенів, печінки, селезінки і супроводжуватись болями і нерідко внутрішньою кровотечею. Необхідно на забите місце покласти холод і терміново доставити ураженого у медичну установу.

При травмах голови можливе ушкодження головного мозку, ознаками чого є головний біль, нудота, а іноді і блювота, свідомість зберігається. Струс головного мозку супроводжується втратою свідомості, нудотою і блювотою, сильними головними болями, запамороченням. Перша допомога при ушкодженні голови і струсі головного мозку полягає в створенні повного спокою ураженому і застосуванні холоду на голову.

У результаті впливу ударної хвилі великої сили може виникнути загальна контузія, яка характеризується нерідко утратою свідомості, запамороченням, порушенням мови, слуху і зору, ослабленням чи втратою пам'яті. У цьому випадку уражені мають потребу в терміновій дбайливій евакуації в медичну установу.

Розтягання зв'язок відбувається при невдалому стрибку, падінні, піднятті ваг. В ушкодженому суглобі з'являються болі, утвориться припухлість, обмежуються рухи. При наданні першої допомоги роблять туге бинтування, застосовують холод на ушкоджений суглоб, забезпечують спокій ушкодженої кінцівки.

Вивихи виникають при зсуві суглобних поверхонь кісток. При цьому порушується цілісність суглобної сумки, іноді розриваються зв'язки. Основні ознаки вивихів у суглобах кінцівок є біль у суглобі, порушення рухів у ньому, зміна форми суглоба, укорочення кінцівки і зміна її положення. Вивихи можуть бути також у нижньощелепних і міжстовбурових суглобах. При вивихах у між хребетних суглобах відбувається зсув хребців, в результаті чого може наступити здавлювання спинного мозку, що приводить до часткового чи повного порушення функцій нижніх кінцівок і органів тазу.

Роблячи першу медичну допомогу при вивиху, не слід намагатися його вправляти – це обов'язок лікаря.

При вивихах у суглобах створюють спокій кінцівки шляхом її іммобілізації. При вивихах у великих суглобах – тазостегновому, колінному, плечовому, а також у між стовбурових суглобах – поряд з цим рекомендується ввести постраждалому протибольовий засіб.

При вивиху у нижньощелепних суглобах накладають пов'язку, яка фіксує нижню щелепу.


ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України.– К.: – 2000.
  2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч.посібник.– К.: ІЗМН. – 1996.– 224с.
  3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. Посібник. – Кіровоград. – 1998.– 292с.
  4. Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К.: АТІКА.– 2001.– 304с.
  5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Львов: "Афіша”. – 1999.–254с.
  6. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Миколаїв: ТОВ "Компанія ВІД”. – 2001. – 230с.
  7. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу "Безпека життєдіяльності людини”, КНЕУ.– 1998. –44с.
  8. Каммерер Ю.Ю.,Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб.пособие.– М.: Энергоатомиздат. – 1985.– 232с.
  9. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение. – 1991. – 223с.

10.      Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності.– Львів.: "Новий світ”. – 2000. –320с.

 

 

 

Категорія: Перша медична допомога при невідкладних станах | Додав: bogdano4ka (18.11.2012)
Переглядів: 9710 | Коментарі: 15 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1 YfWaNVi  
0
2002 09 03 2002 09 13 2007 03 19 1095 9203 297 5586 <a href=http://sildenafil.buzz>does viagra work if you've been drinking</a> Moreover, osteoclast specific ERО± conditional knockout ERО± cKO mice exhibit reduced bone mass relative to controls, and OVX does not decrease bone mass in ERО± cKO mice 20, suggesting that ERО± expressed in osteoclasts plays a crucial role in regulating bone mass

Ім`я *:
Email *:
Код *: