«Alliis inserviendo ipse consumor!»

Світячи іншим - згоряю сам!

    Мабуть, немає такої сфери людської діяльності, яка за вагомістю і важливістю могла би зрівнятися з професією медика.  Найгуманніша, найблагородніша, найпотрібніша — вона завжди і всюди була в центрі суспільної уваги та довіри.

 Ми лікуємо тіло, а віддаємо душу. У цьому і полягає велика місія лікаря.  Скільки сліз радості й вдячності бачить лікар  на обличчях своїх пацієнтів та їхніх близьких! Скільки людей, завдяки старанням медиків, знову відчули щастя і радість повноцінного життя! Медичним працівникам люди довіряють найдорожче, що у них є — здоров’я своє і своїх близьких, а це вимагає від них  сучасних знань, високої самовіддачі та кращих людських якостей.  

Професія медика - складна й багатогранна. Вона поєднує в собі надзвичайну відповідальність і високий професіоналізм, готовність до самопожертви, милосердя і співчуття до хворого . Серця, руки, професіоналізм медичних працівників роблять іноді неможливе.

 Сірійський лікар Абуль Фарадж, який жив у XIII ст., звертаючись до хворого, говорив: «Нас є  троє — ти, хвороба і я. Якщо ти будеш з хворобою,- вас буде двоє, я залишусь один і ви мене переможете. Якщо ж ти, мій пацієнте, залишишся зі мною, то тоді  нас буде двоє, хвороба ж залишиться одна і  ми  переможемо її ».

Частину свого здоров'я, частину своєї душі кожен лікар залишає у своїх пацієнтах   Недаремно говорять, що лікарем не можна стати, ним можна лише народитися. Адже це покликання дається людині від Бога, скільки б років ти не вивчав медичні постулати, до такої професії має кликати серце. Кожен, хто вважає медицину своїм покликанням, бере на себе тягар відповідальності за життя та здоров’я інших людей. Головним правилом для кожного працівника медичної галузі є не нашкодити пацієнтові. Саме від лікарів і  медичних сестер , від їхньої кваліфікованості та професійності, знань та навичок залежать людські  життя. Від самого народження і до старості ми звертаємося до лікарів за допомогою, вони є нашими незмінними помічниками та порадниками….

«Ми стоїмо на порозі часу, відкриваючи двері новому життю,яке створив Господь. Тільки ми,  медичні працівники, не тільки  чуємо першими  крик  новонародженого малюка і  відчуваємо тепло  малесеньких долонь  нової людини… але й  проводжаємо людину  в іншу дорогу, теж тримаючи її руку в своїй долоні,  і жалкуючи про те, що вона смертна…», каже завідуючий хірургічним відділенням Володимир Ярославович Лагошняк.

За словами Парацельса,- «Найкращі ліки – це любов і турбота». І сьогодні ці слова не втрачають своєї актуальності, особливо тоді, коли йдеться про працю медичних сестер. «Медична cестра – це ноги безногого, очі сліпого, підтримка дитині, джерело знань і впевненості для молодої матері, уста тих, хто надто безсильний та заглиблений у себе» – ці слова Вірджинії Хендерсон найбільш повно характеризують фах медсестри. І це справді так. Милосердя, розуміння, культура, людяність і сумлінність – це  не тільки наша професія,а  й життєве покликання, основа нашого сьогодення.

 Професійний сестринський догляд – це та галузь медицини що найбільш наближена до хворого, його потреб, думок і тривог. Саме медсестричка є обличчям кожного лікувального закладу, саме вона перебуває поряд із хворим та виконує значну кількість маніпуляцій, знаходячись в особистому просторі пацієнта, розуміючи всі його страхи, тривоги та хвилювання та перебираючи частину їх на себе.

Тому пацієнт, який знаходиться в лікарні, в будь-якому відділенні  ніколи не залишиться сам на сам зі своєю хворобою, своїм болем чи тривогою, в будь якій біді, незалежно від обставин, часу ,пори року і ситуації,  йому завжди  протягнуть руку допомоги.