· Кожного ранку радо зустрічайте сонце
і просіть собі сил для нового дня, просіть щоб не ранили ви нічиєї душі і щоб
вашу ніхто не ранив.
· Кожен вечір дякуйте за прожитий день,
за випробування і науку, яку приніс він вам.
· Навчитися бачити довкола все живе і радіти
йому – бадилині, дереву, птиці, тварині, землі, небу. Вдивляйся в них добрими
очима і з уважним серцем – і відкриються тобі такі знання, які не знайдеш у
книгах. І побачиш у них себе – упокореного і оновленого.
· Візьми за звичай бодай кілька хвилин
деколи постояти босоніж на землі. Давай тілу землю,поки вона сама не покликала
його.
· Шукай нагоди побути біля води. Вода
зніме втому, промиє думку. З водою треба говорити ,бо й вона говорить до тебе.
· Будь - як вода. Нема перепон – вона
тече. Гребля – вона зупинилася. Прорвалася гребля – знову потече. Тому вона й
найсильніша. І дерево живе доти, доки воно гнеться.
· Пий чисту воду,де тільки не
повернешся, не чекаючи спраги. То перші ліки. Куди б тебе не вела доля найперше
шукай криницю. І в душу свою заглядай як в криницю, зі спокоєм і чистими
думками, і втамуєш ще й душевну спрагу.
· Прислухайся до того що нам
заповідано: 'В поті чола будеш їсти хліб свій'. Це не кара, це - вимога,
припис. Щоденний хліб треба заслужити.
· Щодень на столі нехай буде місце
овочам. Найпоживніші ті, що напоєні сонцем. Буряк, квасоля, гарбуз, ягоди,
морква, томати, перець, шпинат, яблука,виноград… Гарна їжа крупи,а якщо на
столі риба - ти пан. Солі, цукру, білого хліба не вживай надмірно, вони є білою
шкодою для людини.
· Усе що росте в твоєму саду – тобі на
здоровя. Кожне зерно,яке плекала твоя рука вдвічі пожив ніше ніж куплене.
Радійте їм як дітям.
· Піст – найбільша благодать. Ніщо не
кріпить і не молодить так як постуваня. Але не їсти м'ясо – це ще не піст. Не "їсти” ближнього свого – ось
перший крок до посту. Піст – це не традиція, не біблійний припис, це вияв любові до Бога, якщо вона більша за
любов до страв,питва і розваг…
· Сонце сходить і заходить - для тебе.
Робота не робиться після заходу сонця,
звикни до цього і буде міцним тіло і здоровим дух.
· До людей будь рівно уважний і добрий.
Кожен з них, навіть найпустіший , чогось тебе навчить. Не роби з людей ні ворогів, ні друзів. І тоді не
матимеш з ними клопоту.
· Дослухайся свого серця – і тобі відкриється те, для чого
тебе "покликано”. Може ти потрібний одній людині, може світові, а може - Богу.
· Виховуй волю розуму і спокій душі. Це
– щастя. Те, що тобі належить, само дасться. Лише навчися смиренно чекати.
· Коли прикро на душі, треба багато
ходити. Краще полем, лісом, над водою. Вода понесе твою журу. Але пам’ятай - найкращий лік
для душі і тіла – піст, молитва і корисна робота для рук.
· Приймай з покорою усе , що випадає тобі на долю, як хворі
приймають ліки. Оздоровлення тіла – ось сенс усіх ліків.
· Розпочинай і завершуй день подякою,
приймай радощі і незгоди з подякою, все це милість Божа, навіть випробування.
Бог ніколи не дасть людині більше ніж вона може винести. «Через поле смиренне
прийдеш до тихої води.»
· Кожна ранкова зоря нехай буде новим
життям, і залишить по собі любовно зроблене діло, набуте знання, якесь добре
зусилля над собою.
· Прислухайтесь до своєї душі – усі
добрі закони записані там!
· Не нарікай на нужду, нещастя і
невдачі. Це твої найкращі вчителі.
· Ми дивуємося, чому так легко плаває
риба у товщі води… Чому так легко літає птах у повітрі… Бо кожен з них знає
свій ритм, чергування сили і спокою. Усе життя цьому треба вчитися. Більше
рухайся,- камінь, що котиться, мохом не
поростає.
· Будь прив’язаний до тої землі, де прийшов на світ. Навіть бадилина
там найліпше росте, де впала насінина..Так і людина, небесам було завгодно, щоб
на цьому місці і в цей час з батьківської насінини родився ти .
· Не забувай, що в тобі велике дерево
твого роду! Поминай померлих родичів і
близьких своїх, просячи для них блаженного спокою.
· Будь при молоді – і сам молодший
будеш. Не засуджуй їх, а розумій. Не повчай,
а навчай, коли маєш чому. Бо нерідко молоді і чесніші, і добріші за вас,
лише з душею слабшою, її треба кріпити.
· Не хитруй з усього мати користь, а
опікуйся щоб самому бути корисним. Лоза, що не родить скоро всихає.
· Плекайте в собі внутрішнє чуття радості і зачарування життям,знаходьте
час для розмови і для мовчання, і для душевної
бесіди з собою. Що добре, а що погано – нехай підказує вам серце, а не
людський поговір. Не переймайтесь тим, хто
що думає й говорить про вас. Найперше самі собі будьте суддею в чистоті
і гідності.
· Не гнівайтесь на людей, не судіть їх.
Кожен прощений додасть вам любові до самого себе,а якщо ваше серце сповнене
любові то в ньому немає місця страху.
· Не змагайтесь ні в чому ні з чим.
Кожному дано своє. Не той бідний у кого мало, а той кому мало. Не приймайте,
того що вам не зрозуміло, світ
впорядкований раз і назавжди розумним і милосердним Творцем, тому все має сенс.
· Не проси Бога, що має зробити для тебе.
Проси щоб навчив, що маєш зробити для себе сам.
· Немає нічого понад людяність, служиш
опорою іншим – ти й сам її матимеш. В людяності чистота людини, порядність і
доброта. Людяність – це коли ставиш себе на місце інших і враховуєш у першу
чергу їх інтереси.
· " Печалі не бійся. Пізнай її. Прийми
її і дай їй ім’я. І полюбиш її. І стане вона світлою. Бо народжуємось ми в
темряві, а покликані Світлом. ”
· Не треба боятися хвороб. Це не кара
за гріхи, а спосіб вилікувати гріховне, очиститися, обновитися. Не треба
боятися болю, навчіться боротися з ним.
· Любіть життя таким як воно є і життя
полюбить вас.
· Лікареві – лікареве. Господу –
господнє. Від нього головні ліки і благодать, і кожен отримує їх за потребою,
за вірою і волею в серці. Немає хвороби, яку б людина не здолала з вірою в
серці і допомогою лікаря, бо лікар - слуга Божий.
· Небо любить тих хто дарує і підтримує життя, бо ніхто не знає скільки, де
і як йому жити. Зернина, що лягає в грунт, не журиться коли і що з неї виросте.
Вона просто тягнеться крізь тернину до неба. Так і ви чиніть, бо ви – зернятко
неба!
· Не бійся хвороби – вона гартує тіло,
не бійся смерті - і вона не засмутить тебе,не бійся свої х слабкостей – всі ми
такі в Бога. Май віру в серці. Навіть дерево, в яке попала блискавка, стоявши
всохле шість років, на сьомий зазеленіло. Що тут сказати про людину – дитину
Божу.
· Усміхайтесь світові,адже якщо
придивитись то світ завжди посміхається нам, якщо не обличчям то серцем.
· Хочеш бути здоровим? Хочеш! Тоді ти
вже одужуєш! Та в першу чергу будь паном своєї волі, другом своєї долі і слугою
своєї совісті!
· Що посієш, те й пожнеш. Не завжди
знаємо що нам прийдеться пожинати, які плоди, але ми можемо добирати насіння
яке сіємо. Тож сійте в душі своїй зерна
світлих і добрих думок – і вони проростуть бажаним жнивом.
· Ніколи нікому не перечте – немає
однакової пари очей і пари вух. Кожен
бачить і чує по – різному. В кожного своя правда, хоч деяка може когось і
дивувати.
|
